Напишіть нам



This site is protected by reCAPTCHA and the Google
Privacy Policy and
Terms of Service apply.

Комарова Надія Миколаївна


Учений секретар ДУ «Державний інститут сімейної та молодіжної політики»
Професійний/вчений ступінь: кандидат економічних наук
Науковий стаж: 29 років, працює в Інституті з 1991 року
Сфера наукових інтересів: соціальна та молодіжна політика, соціальна робота з соціально-вразливими категоріями клієнтів і сімей, громадянська активність, волонтерство,

Детальніше

Публікації автора на сайті:



Понад шість років триває російська збройна агресія проти України. За цей час в країні сформована нормативно-правова база забезпечення соціального захисту учасників бойових дій, але не прописані відповідні механізми та порядки реалізації цих норм і прав, що ускладнює їх впровадження. Крім того, недостатнім є рівень координації взаємодії між уповноваженими центральними органами виконавчої влади та організаціями, що надають послуги з адаптації і реабілітації; відсутня цілісна системи реадаптаційних послуг, яка забезпечує всі фази та рівні надання допомоги, реадаптаційні послуги недоступні багатьом особам, які їх потребують. Зазначені послуги традиційно надаються санаторно-курортними закладами, а кадрове забезпечення не досягає світових та європейських стандартів.

У методичних рекомендаціях визначені основні умови формування та реалізації державної молодіжної політики та організації роботи з молоддю на рівні територіальної громади в умовах децентралізації.

Відповідно до ст. 19 Конвенції ООН про права дитини кожна дитина має право на захист від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образ, зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів або будь-якої іншої особи, яка опікується дитиною.

Проблема активізації громадянського суспільства є вкрай актуальною для розвитку України, оскільки без розвинутого громадянського суспільства неможлива побудова правової демократичної держави.

Дане видання адресоване молодіжним і соціальним працівникам, учасникам громадських об`єднань та всім, кому не байдуже здоров’я молодих українців.

Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні за підсумками 2017 року підготовлена відповідно до Декларації «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні» від 15 грудня 1992 року № 2859-ХІІ. У ній висвітлена участь молоді в процесах реформування держави.

Навчально-методичні рекомендації містять теоретико-методичні підходи до формування здорового способу життя молоді. В них окреслено проблему збереження здоров’я молодого покоління України, проаналізовано сучасний стан здоров’я молоді, поведінкові ризики щодо здоров’я, спосіб життя молоді, законодавчі умови сприяння збереженню здоров’я української молоді, міжнародні нормативно-правові документи, форми та методи роботи щодо формування здорового способу життя молоді.

Інформаційні матеріали щодо запобігання та протидії домашньому насильству в Україні адресовані усім фахівцям, які працюють з дітьми та молоддю на рівні громад. У них дається визначення поняття «насильство», окреслені типологія, форми та наслідки насильства, а також нормативно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, у т.ч. над дітьми, основні форми і методи профілактики насильства.

У методичних матеріалах наведені основні показники щодо оцінки реалізації молодіжної політики та організації молодіжної роботи на рівні територіальної громади стосовно адміністративного забезпечення такої діяльності, умов молодіжної участі та молодіжної інфраструктури. Також, відповідно до запропонованих показників, наведено форми оцінки молодіжної роботи на рівні громади.

У Доповіді проаналізовано основні соціально-демографічні характеристики дітей та показники їх здоров’я, рівня освіти, соціально-економічного становища сімей з дітьми; оцінено вплив інформаційно-комунікативних технологій на розвиток дитини; проаналізовано державну політику створення безпечних умов використання дітьми інформаційно-комунікативних технологій; здійснено аналіз програм неурядових організацій та бізнесу з формування безпечного інформаційного простору для дітей в Україні; запропоновано шляхи вдосконалення державної політики щодо формування безпечного інформаційного простору для дітей в Україні.