Напишіть нам



This site is protected by reCAPTCHA and the Google
Privacy Policy and
Terms of Service apply.

Пєша Ірина Василівна


Директор ДУ «Державний інститут сімейної та молодіжної політики»
Професійний/вчений ступінь: кандидат педагогічних наук
Науковий стаж: 22 роки, працює в Інституті з 1997 року
Сфера наукових інтересів: соціальна та молодіжна політика, молодіжна робота, розробка та реалізація соціальних програм, технології соціальної роботи з різними категоріями клієнтів та сімей. Автор більше 120 наукових праць та статей, опублікованих у вітчизняних і міжнародних виданнях.

Детальніше

Публікації автора на сайті:



У методичному посібнику розглянуті різні дослідницькі засоби, які застосовує соціологія для вивчення потреб і проблем молоді на національному і місцевому рівнях

Найпотрібнішими у ХХІ столітті, на думку молоді, є навички саморозвитку, творчість/креативність і навички роботи в команді, а, на думку роботодавців, – навички критичного мислення, навички роботи в команді та комунікативність.

У монографії представлено обґрунтовані механізми децентралізації соціального захисту дітей в Україні для створення ефективної системи забезпечення прав та інтересів кожної дитини.

У методичних рекомендаціях визначені основні умови формування та реалізації державної молодіжної політики та організації роботи з молоддю на рівні територіальної громади в умовах децентралізації.

У методичних матеріалах обґрунтовано провідну роль молодіжних центрів в організації практичної роботи з молоддю та об’єднання суспільно активної молоді на рівні територіальних громад. За результатами аналізу міжнародних та українських кращих практик організації роботи молодіжних центрів сформульовано перспективні напрями їхньої роботи, основні етапи створення та організації діяльності молодіжного центру, складові кожного із етапів та умови їхнього ефективного впровадження.

Відповідно до ст. 19 Конвенції ООН про права дитини кожна дитина має право на захист від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образ, зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів або будь-якої іншої особи, яка опікується дитиною.

Дане видання адресоване молодіжним і соціальним працівникам, учасникам громадських об`єднань та всім, кому не байдуже здоров’я молодих українців.

У статті представлена методика «соціальне картування» (анг. – mapping), яка широко використовується в соціальній роботі, маркетингу, міському плануванні, сфері освіті та в інших сферах з метою вивчення соціальної реальності задля її аналізу та подальшого впливу на неї. Виявлені переваги і недоліки методики соціального картування. Запропоновані основні етапи проведення соціального картування молодіжної інфраструктури.

У даних матеріалах представлені оновлені інформація щодо оцінки реалізації молодіжної політики й організації молодіжної роботи на рівні територіальної громади щодо адміністративного забезпечення, умов молодіжної участі та молодіжної інфраструктури з врахуванням апробації даної методології.

Запропоновані матеріали стануть у нагоді фахівцям місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, спеціалістам, які реалізують державну політику в молодіжній сфері, молодіжним працівникам, представникам громадських об’єднань та молодіжним активістам.