Національно-патріотичне виховання

На замовлення Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації Громадською організацією «Інститут молоді» за сприяння ДУ «Державний інститут сімейної та молодіжної політики» у жовтні–листопаді 2020 року було проведено комплексне дослідження у Вінницькій області

В епоху інформаційного суспільства, поряд із традиційними засобами виховання, дедалі привабливим для науковців і практиків є виховний потенціал інформаційно-комунікаційних технологій (далі – ІКТ). У науковому середовищі словосполучення «інформаційно-комунікаційні технології» несе смислове навантаження, яке тотожне процесу систематизації методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання, розповсюдження, відображення і використання інформації в інтересах її користувачів.

З метою окреслення основних складових компетентностей фахівців сфери національно-патріотичного виховання та дослідження самооцінки щодо їх сформованості Державним інститутом сімейної та молодіжної політики було проведено онлайн-опитування працівників структурних підрозділів обласних, районних державних адміністрацій, представників громадських організацій даного спрямування та інших зацікавлених осіб, що відповідають за напрямок національно-патріотичного виховання.

Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що в різних країнах світу органи державного управління здійснюють певні заходи, спрямовані на патріотичне виховання населення, хоча рівень патріотизму не завжди визначається наявністю державної програми (США) або кількістю проведених патріотичних заходів (європейські країни).

В статті досліджується особливий для України період 2014–2017 років, який зумовив актуалізацію інституційного розвитку дитячих і молодіжних об’єднань військово-спортивної спрямованості, до яких належить Всеукраїнська громадська організація „Українська федерація хортингу“, яка розвиває національний вид спорту України – хортинг.