Напишіть нам



This site is protected by reCAPTCHA and the Google
Privacy Policy and
Terms of Service apply.

16.08.2019

Стратегія державної молодіжної політики у сфері формування правової культури сучасної української молоді. Інформаційні матеріали

Підготовлено у рамках реалізації науково-дослідної роботи

«Формування правової культури сучасної української молоді»

Правова культура молоді належить до сфери свободи вікового становлення і розвитку людини, що дає змогу юному поколінню кожної епохи реалізувати свої здібності, інтереси, потреби. Разом з цим формування правової культури передбачає створення і втілення найкращих взірців правових норм, здійснення яких можливе шляхом виховання дисципліни і відповідальності молодого покоління, без яких свобода особистісної самореалізації юної людини в суспільстві неможлива.

Ефективність регулювання суспільних процесів обумовлюється досягнутими суспільством рівнями правової культури, провідна роль у яких належить сформованості правової культури молодого покоління. Розв’язання актуальних завдань сучасного етапу розвитку українського суспільства і Української Держави в їх правовому вимірі полягає у вихованні соціально відповідального громадянина, а отже розв’язання стратегічного завдання формуванням правової культури молоді є базовим підґрунтям побудови правової держави. Водночас в сучасних гуманітарних дослідженнях проблема правової культури молоді цілісно не представлена самостійним дослідницьким об’єктом, що негативно позначається на взаємоузгодженості теоретичних розроблень і практики формування та реалізації державної молодіжної політики у цій суспільно чутливій сфері. Необхідність розробки стратегій державної молодіжної політики у сфері формування правової культури сучасної української молоді потребує наукового аналізу, створення методології, узагальнення існуючих трактувань, вироблення понятійного тезаурусу, що відповідає реаліям сучасності.

Перетворення в політичній, культурній, соціальній та економічній сферах ґрунтуються на засадах усвідомленого призначення власної діяльності сучасною українською молоддю, сформованої здатності до соціальної активності молодої людини, яка знає свої права, вміє їх захищати законними засобами, поважає права і законні інтереси інших людей. Метафорично таку особистість в правовій літературі називають правовою, що зумовлює необхідність наукової рефлексії сутності правової свідомості особистості і її основних рис у взаємозв’язках з актуальними потребами трансформації українського суспільства.

Звернення до проблеми правової культури українського суспільства зумовлено насамперед запитами і життєвими потребами сучасної суспільної практики у сфері державної молодіжної політики. Несприятливі гуманітарні результати економічних і соціально-політичних перетворень в країні, які найбільшої шкоди завдали розвитку кількох підростаючих поколінь, призвели до зниження якості культурного, освітнього, духовного потенціалу українського суспільства і його окремих соціальних груп, зокрема молоді. Хибний зміст загальнодержавної настанови «спочатку піднімемо економіку» призвів до краху економіки через підміну цілей цілісного людського розвитку виключно матеріальними інтересами. Одним з практичних наслідків втілення хибної мисленнєвої ідеологеми стала криміналізація суспільних відносин. Це актуалізує необхідність визначення рівня та особливостей правової культури української молоді як самостійного феномена сучасної соціокультурної реальності.

Необхідність наукової розробки проблеми формування правової культури сучасної української молоді становить, насамперед, загальносуспільний практичний інтерес, задоволення якого неможливе без ґрунтовного методологічного і теоретичного аналізу проблеми та обумовлено сучасним рівнем розробки даного питання у молодіжній сфері. Зокрема:

  • 1) у науковій літературі донині немає одностайності і достатньо обґрунтованого підходу до термінологічного, понятійного і категоріального визначення тезаурусу «правової культури», що обумовлено складністю і змістовною багатогранністю зазначеної категорії;
  • 2) зростання рівня злочинності безпосередньо корелює з низьким рівнем правової культури молоді, що є індикатором загальносуспільної системи сформованості правової культури сучасного українського суспільства;
  • 3) найважливішою ознакою правової держави є високий рівень правової культури громадян в соціумі, формування і сталість якого визначається залученістю молоді до власної правової самореалізації;
  • 4) однією з умов формування високого рівня правової культури молоді є правове виховання і навчання. Правове виховання молоді нерозривно пов’язане і реалізується через правову освіту – безпосереднє отримання знань. Правове навчання є способом зовнішнього вираження і організації передачі теоретичного правового матеріалу до об’єкту і суб’єкту виховання;
  • 5) недостатній рівень правої культури молоді пояснюється тим, що в даний час питання правової культури не знаходять достатнього відображення в освітньому процесі;
  • 6) гострою є проблема дбайливого ставлення до найціннішого ресурсу нації – її молодого покоління, оскільки негативне ставлення до потреб молодіжного становлення в усіх країнах світу, включаючи країни Європейського Союзу, становить реальну загрозу соціальній цілісності, гармонії і стабільності розвитку України як держави.

Науковий аналіз проблем правової культури української молоді на сучасному етапі є основою впровадження такого напряму практичної молодіжної політики, як «формування правової культури сучасної української молоді». Це передбачає залучення молоді до специфічних способів піднесення правової культури молодіжного середовища, які традиційно приваблюють своїм дискусійним характером. Використання філософсько-антропологічного, соціокультурного (ціннісного) і середовищного підходів передбачає розробку концептуальних засад, програм, планів і конкретних дій щодо запровадження поведінкового підходу до формування молодіжних взірців правової культури як субкультурного феномену правової культури суспільства в цілому. Це підтверджуватиме дійовість одного з найголовніших чинників функціонування і розвитку правової культури суспільства, здатність до самовідтворення якого визначається спадкоємністю цінностей його поколінь, а культуроорганізуючим засобом виступає право, яке є явищем культури.

Діяльнісний підхід дослідження правової культури молоді полягає в суб’єктності правової культури молоді, головними компонентами якої є особистісний контекст, контекст усамостійнення молодої людини, безпосередньо пов’язаний з правовою самореалізацією особистості через правове настановлення і правовий вчинок. Цим самим правова культура молоді має розглядатись як культура її соціально-правового самореалізації.

Застосування цивілізаційного і культурологічного підходів дасть змогу визначити ціннісний і когнітивний вакуум, що потребує заповнення довгостроковою стратегією державної молодіжної політики у сфері формування правової культури сучасної української молоді. Зазначена стратегія має спрямовуватися на подолання у молодіжному середовищі таких феноменів:

  • – знецінення правомірної поведінки як універсальної моделі;
  • – наростання соціальної резиґнації – примирення з повсюдним поширенням протиправної поведінки з толеруванням болю, який вона завдає жертвам внаслідок побиття, калічення, пограбування та інших її виявів;
  • – втрати розрізнення між саморуйнацією і самоствердженням;
  • – поширення переконань щодо соціальної прийнятності і природності девіацій.

Стратегії державної молодіжної політики України мають ґрунтовну основу, яка полягає в тому, що протягом останніх трьох десятиліть, на відміну від економіки і фінансової системи, не відбулося обвалу моралі в молодіжному середовищі, і, що молодь в своєму повсякденному житті здебільшого керується морально-правовими цінностями українського суспільства. Тим самим в сучасних умовах розвитку української держави і суспільства існують умови для формування нового культурно-правового феномена – свідомої правової особистості української молодої людини.

Свідома правова особистість молодої людини має втілювати в собі цілісність і різноманітність тих зв’язків, які виникають в процесі взаємодії держави і людини, виступаючи засобами демократизації політичної системи суспільства. Правова культура молоді становить собою зміст правової свідомості в сучасному суспільстві і вказує на рівень, сформованості умінь і навичок поведінки. Вона відображає правовий стан і розвиток соціуму на певному історичному етапі, виступає усвідомлено-регулятивною основою поведінки кожної особистості, яка передбачає необхідну якість правових знань, певний рівень правової переконаності і соціально-правової активності кожної молодої людини.

Процес розвитку правової культури молоді потребує розроблення стратегії державної молодіжної політики у сфері формування правової культури сучасної української молоді, що має забезпечувати реалізацію таких завдань:

  • а) безперервність правової позаінституційної просвіти молоді різних вікових груп у процесі їхньої вікової інтроекції;
  • б) врахування критеріїв, показників і рівнів розвитку правової культури молодого громадянина у практичному дотриманні правових норм, правил і цінностей;
  • в) актуалізація якісного стану правової самореалізації молоді у процесі розвитку загальносуспільної правової культури шляхом моніторингу співвідношення відповідних індикаторів молодіжних та інших вікових суспільних груп.

Матеріали підготував:

С.І. Болтівець, доктор психологічних наук, професор,

завідувач відділу розвитку молодіжної політики

Залишити коментар