Напишіть нам



This site is protected by reCAPTCHA and the Google
Privacy Policy and
Terms of Service apply.

12.03.2020

Використання інформаційно-комунікаційних технологій в національно-патріотичному вихованні молоді

В епоху інформаційного суспільства, поряд із традиційними засобами виховання, дедалі привабливим для науковців і практиків є виховний потенціал інформаційно-комунікаційних технологій (далі – ІКТ). У науковому середовищі словосполучення «інформаційно-комунікаційні технології» несе смислове навантаження, яке тотожне процесу систематизації методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання, розповсюдження, відображення і використання інформації в інтересах її користувачів. За своєю сутністю інформаційно-комунікаційні технології – це поєднання інформаційних технологій з комунікаційними для вирішення різноманітних завдань в рамках формування сучасного інформаційного суспільства. Таким чином поняття «інформаційно-комунікаційні технології», крім зазначеного вище, інтегрує семантику терміну «комунікація» і передбачає процес спілкування, обміну думками, знаннями, почуттями, моделями поведінки, а також спільну діяльність учасників комунікації, під час якої виробляється спільний погляд на речі, події та оточуюче середовище. 1

Потреба в випереджаючому характері соціально-економічних змін в країні напряму залежить від розвитку інформаційного суспільства, та власне, пошуку нових організаційних форм і методик роботи, які відповідають за адаптацію та перехід до цифрової епохи.

Процес національно-патріотичного виховання, як і інші види соціально-орієнтованої роботи, має базуватись на дієвих технологіях, які формують уміння вчитися, оперувати та управляти інформацією, швидко ухвалювати рішення та в процесі соціалізації впливають на формування основних життєвих компетенцій.

Вплив ІКТ на підвищення ефективності патріотичного виховання молоді наразі ще недостатньо вивчений. Варто врахувати, що і навчально-виховний процес в Україні не занадто переобтяжений впровадженням комп’ютерних технологій. Здебільшого під час проведення педагогічних заходів використовуються мультимедійні презентації, відео- та аудіоінформація; в організації дозвілля використовуються розважальні комп’ютерні ігри. Проте, тотальна присутність молоді в Інтернет середовищі, створює передумови для нового формату громадянської активності молоді як в соціальних мережах, так і в форматі інформаційних проєктів соціального, юридичного, природоохороного, благодійного характеру та програм пізнавально-освітнього спрямування в позашкільній роботі.

Інтернет-спілкування розкриває практично безмежні можливості для комунікаційної взаємодії, адже завдяки їй простіше знайти однодумців за інтересами, хобі та світоглядом. У мережі зникає психологічний бар’єр, який властивий спілкуванню тет-а-тет, тому роль інтернет-спільнот – груп людей, об’єднаних спільними інтересами, лише зростає, дедалі більше впливає на формування громадської думки, особливо у молодіжному середовищі.

Активність з використанням мережі Інтернет, яка спрямована на просування молодіжних ініціатив, збір даних про певний об’єкт або явище передбачають ознайомлення учасників з інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії. Через призму усвідомленого критичного мислення формується система ціннісного усвідомлення і, в тому числі, патріотичного ставлення молодої людини до оточуючих реалій, нетерпимості до корупційних проявів чи позиціонування інституту держави загалом. Молоді люди організовуються в соціальних мережах, ініціюючи дискусійні форуми, знаходять і виокремлюють актуальну для них інформацію під тематичними рубриками. Потім – її опрацьовують, узагальнюють висновки і презентують власні проєкти, заходи, доповіді, статті тощо. Таким чином формується власне «Я» молодої людини. Молодь, спільно з однодумцями, під егідою молодіжних громадських організацій чи, гуртуючись навколо суспільнозначимих ініціатив і трендів у соціальних мережах, організовує різноманітні акції, кампанії, флешмоби тощо.

Базовими передумовами, які характеризують рівень і тенденції розвитку ІКТ, є якість, доступність та охоплення Інтернетом. Як свідчать результати дослідження Інтернет-асоціації України, кількість інтернет-користувачів на кінець 2019 року збільшилась на 8% . Всесвітньою мережею регулярно користувалися 22,96 млн українців (71%), порівняно з показником 63% станом на кінець 2018 року.2

Хоча Україна досі відстає від країн ЄС щодо розвитку інформаційного суспільства, де нормою життя та побуту стали найрізноманітніші електронні сервіси та технології, проте очевидної «прірви» не спостерігається. Наразі на порядку денному стоїть питання забезпечення усього без винятку населення повноцінним доступом до мережі Інтернет. Першочерговим завданням для держави є більш швидкий розвиток електронного урядування, особливо в частині надання онлайн послуг та збільшення рівня доступу та використання ІКТ всіма верствами населення в усіх регіонах країни. Першим проєктом втілення масштабного оцифровування державних послуг є впровадження мобільного додатку “Дія”.3

Враховуючи розвиток ІКТ та безпосередній вплив на молодіжну аудиторію, їх впровадження у національно-патріотичний виховний процес слугуватиме комплексності інформаційно-ресурсного, методичного, комунікаційного забезпечення впливу. Цілком закономірним виглядає використання широкого спектру можливостей ІКТ у національно-патріотичному вихованні молоді. Таких як.

  • Інтернет – фактично всеосяжна ресурсна мережа інформації для формування комунікаційно-фахових, навчально-виховних, пізнавально-просвітницьких компетенцій, самоосвіти та дозвілля. Передбачає налагодження зворотного зв’язку, спілкування в мережі за допомогою сайтів, блогів, дискусійних платформ та інших форм онлайн-взаємодії, що генерують створення умов для реалізації та виявлення здібностей підлітків і молоді, задоволення їхніх потреб та інтересів, виховально-пізнавальної активності та творчого самовираження.
  • Соціальні мережі, напівпублічна Інтернет-мережа, що дає змогу користувачам об’єднуватися відповідно до спільних інтересів та уподобань, формувати власний контент. Так само, виходячи виключно з власної мотивації, відбувається режим його підтримки – від напівактивного до режиму реального часу. Матеріали знаходить відгук у вигляді коментарів іншими учасниками соціальної мережі. Власне такий формат обміну думками та інформацією є доречним з огляду використання соцмереж у сфері національно-патріотичного виховання.
  • YouTube ще донедавна розважальний сервіс, призначений для публікацій відеоконтенту, нині трансформувався в сервіс активного просування суспільних трендів, лідерів громадської думки, новітніх технологій, рекламних кампаній тощо. Існує можливість перегляду та обговорення цифрових відеозаписів, створення власних відео-каналів, об’єднання їх у тематичні співтовариства, з можливістю підписки на оновлення відеоінформації тощо. Можливості сервісу стають культовими для молодіжної аудиторії, суттєво зростає його дитячий і підлітковий сегмент.
  • Оn-line версії книг, текстів, словників та довідників як зручний засіб перевірки, уточнення та систематизації даних на будь-яку тематику, у тому числі, що стосується національно-патріотичного виховання дітей та молоді.
  • Мультиплікація, стане в нагоді для конструювання україномовних мультфільмів, допоможе дітям і підліткам споглядати за поведінкою героїв, творчо оволодівати крилатими висловловами, запам`ятовувати ситуативні фрази, засвоюючи знання соціокультурних особливостей країни, її культурних цінностей, морально-етичних норм.
  • Музичні аудіофайли, допоможуть у формуванні колекцій етнокультурної творчості, обрядових і сучасних авторських пісень національно-патріотичної спрямованості.
  • Відеофайли, за допомогою яких формуються відеотеки патріотичного контенту: документального кіно проблемного характеру, телепередач, розповідей, уроків навчально-пізнавального характеру, заходів і програм патріотичної спрямованості.
  • Інфографіка, як інструмент візуалізації інформації, даних або знань, призначених для швидкого та чіткого відображення. Завдяки графічному зображенню відбувається активація зорової пам’яті, поліпшується сприйняття та засвоєння інформації.
  • Комп’ютерні пізнавально-виховні програми, спрямовані на планування виховної діяльності в різноманітних комбінаціях: ініціації комунікативних ситуацій, проєктування індивідуального та колективного сценарію, визначення поведінково-наслідкових моделей дій і вчинків тощо, що мають національно-патріотичне підґрунтя.
  • Дидактичні комп’ютерні ігри-тренажери, які поліпшують якість підготовки та використання технологій національно-патріотичного виховання за допомогою ігор з метою опанування організаційних алгоритмів проведення заходів на кшталт: гра-похід, гра-вишкіл тощо.
  • Мультимедійні та скрайбінг-презентації, що забезпечують високий рівень особистої зацікавленості вихованців за допомогою інформації, яка виводиться на екран – за потреби підібрати необхідний ілюстративний матеріал, використовуючи електронні енциклопедії, попрацювати над дизайном слайдів, налаштуванням анімації, музичним та відео супроводом тощо.
  • Проєктна діяльність, яка, з точки зору практичних міркувань, включає різні види діяльності: пошук потрібної інформації, планування своєї діяльності. Тобто самостійне вирішення того, які матеріали знадобляться для виконання завдань проєкту, реалізації заходів та їх смислового наповнення. Також це стосується підготовки інтернет-газети, онлайн-опитування, експрес-діагностики тощо.
  • Оn-line подорож, віртуальна екскурсія, як засіб унаочнення та ілюстративності сприйняття реалістичності здійснення віртуальних географічних мандрівок до визначальних природних та історичних місць рідного краю за допомогою інтерактивних географічних мап, відвідування музеїв і художніх виставок, пам’яток історії, культури, що можна використовувати як нестандартні виховні заходи для дітей та молоді.

З огляду на актуальність особистісного та колективного інтересу щодо впровадження інноваційних підходів, у практичному вимірі патріотичного виховання особливий акцент варто зосередити на прагматичній функції, оскільки суб’єкт виховного процесу повинен бути активним в громадському житті, що передбачає не лише оцінку певних предметів, явищ і подій, а й спроможність до вмотивованих дій і вчинків. Важливо, що впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в процес національно-патріотичного виховання молоді сприятиме зацікавленості молодих людей та підвищить ефективність впровадження політик і практичних заходів національно-патріотичної спрямованості.

Вільцанюк Іван

науковий співробітник

Відділу національно-патріотичного та громадянського виховання молоді

1 Виховний потенціал інформаційно-комунікаційних технологій у патріотичному вихованні учнів старших класів у позакласній діяльності. 01.12.2015. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://svitovid6.webnode.com.ua/news/vikhovnij-potentsial-informatsijno-komunikatsijnikh-tekhnologij-u-patriotichnomu-vikhovanni-uchniv-starshikh-klasiv-u-pozaklasnij-diyalnosti/

2 В Україні кількість інтернет-споживачів зросла до 23 мільйонів. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/2797152-v-ukraini-kilkist-internetkoristuvaciv-zrosla-do-23-miljoniv

3 Проєкт «Дія». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://plan2.diia.gov.ua/

Залишити коментар